Синівська громада
Сумська область, Роменський район

Аналіз ризиків ускладнення епідемічної ситуації зі сказу в Сумській області (даними вибіркових досліджень 2016-2022 рр.)

Дата: 30.03.2023 09:36
Кількість переглядів: 139

Фото без опису Гідрофобія (сказ) у людини є абсолютно смертельною хворобою. Збудник передається людині під час укусів або ослинень хворими тваринами. Появу випадків цієї інфекції серед населення можна уникнути, завдяки прийняттю рішень і здійсненню заходів спрямованих на зменшення ризиків її виникнення.

В Сумській області загальний ризик інфікування (смерті) людей на сказ внаслідок укусів хворих тварин становить 2,64×10-4 /рік і оцінюється як дуже високий з врахуванням смертельної небезпеки[1]. Величина ризику зараження на сказ залежить від виду/типу тварин: ризики є екстремальними при укусах лисиць та інших диких тварин, сільськогосподарських тварин і кажанів, дуже високими — при укусах котів та високими — при укусах собак (табл.1).

 

Таблиця 1 — Порівняльна характеристика середньорічних ризиків інфікування населення Сумської області вірусом сказу за видом/групами тварин (2016-2022 рр.)

 

Група тварин

Середньорічний ризик інфікування людини на сказ

Характеристика ризику інфікування людини на сказ (з врахуванням смертельної небезпеки)

Лисиці

4,76×10-2

Екстремальний

Інші дикі тварини

1,71×10-2

Екстремальний

Собаки

7,83×10-4

Високий

  з них: домашні

9,9×10-4

Високий

             безпритульні

3,7×10-4

Високий

Коти

3,97×10-3

Дуже високий

   з них: домашні

4,07×10-3

Дуже високий

              безпритульні

3,32×10-3

Дуже високий

Сільськогосподарські тварини

4,67×10-2

Екстремальний

Кажани

2,38×10-2

Екстремальний

Гризуни

0

Відсутній

Інші тварини

0

Відсутній

Всі тварини

2,64 ×10-3

Дуже високий

 

Ризик інфікування на сказ при контактах людей з дикими тваринами в 16 разів перевищують ризики інфікування при контактах з  іншими тваринами, що відображає значно більшу небезпеку диких тварин.

Встановлено дуже тісний і статистично значущий взаємозв’язок між ризиками інфікування на сказ від диких та інших тварин (ρ=0,991, p=0,0000[2]). Отримані дані доводять надзвичайну важливість заходів, спрямованих на зниження циркуляції вірусу сказу в дикій природі: проведення пероральних антирабічних щеплень диких тварин, регулювання чисельності популяції лисиць та ін.

 Позитивним є зменшення величини ризиків з часом (мал. 1). В 2022 р. вперше за багато років ризик інфікування людей вірусом сказу дорівнював нулю. На цьому фоні спостерігалось поступове зниження показників звернення населення за медичною допомогою з приводу нападів тварин з 209,4 випадків на 100 тис. населення у 2016 р. до 155,6 на 100 тис. населення у 2022 р. Проте, незважаючи на такі сприятливі зміни останніх 4-х років, остаточно стверджувати про стійке зменшення активності епізоотичного процесу сказу в області уявляєтеся передчасним через те, що бойові дії на території області у 2022 р. могли вплинути на якість обстеження природних та антропургічних (у населених пунктах) осередків. Крім того, обласний показник частоти звернень за медичною допомогою з приводу нападів тварин хоча й знижувався у динаміці, але все ще залишається вищим, ніж загальноукраїнський показник (126 на 100 тис.). В 2022 році випадки укусів/ослинень з боку тварин навіть почастішали у 6-и районах області — Білопільському, Великописарівському, Глухівському, Краснопільському, Недригайлівському і Охтирському(тут і далі — за аніше існуючим адміністративним устроєм).

Приблизно 96% всіх зареєстрованих у 2016-2022 рр. укусів були нанесені людям собаками і котами, що робить цих тварин основними джерелами сказу в населених місцях. Ризики інфікування сказом при укусах котів у 5 разів перевищують ймовірність заразитися на цю хворобу при укусах собак — 3,97×10-3 /рік проти 7,83×10-4 /рік (табл.1), що указує на важливість котів як джерел сказу в населених місцях, доцільність регулювання їх чисельності і  охоплення профілактичними атирабічними щепленнями.

Ймовірність інфікування людей на сказ від домашніх котів і собак є не меншою, ніж інфікування від безпритульних котів і собак (табл.1), що пояснюється як більш частими контактами людей з домашніми тваринами, так  й неправильним утриманням домашніх тварин (ігнорування профілактичних щеплень, вільний вигул тварин та ін.).

Не менше ¾ всіх укусів, що були зареєстровані в області у 2021-2022 рр., були нанесені невакцинованими проти сказу тваринами, проте саме вони становлять загрозу щодо інфікування населення. В загальній структурі тварин, що нанесли населенню укуси/ослинення, кількість нещеплених проти сказу зменшилась за останній рік на 3,7 % з 80,14% в 2021 р. до 76,4% в 2022 р., проте залишається занадто високою для можливості обмеження циркуляції вірусу. Відомо, що у вільних від сказу країнах кількість нещеплених тварин становить менше 30%. В 2022 р. найбільша кількість нещеплених собак та котів спостерігалась у Конотопському, Краснопільському, Кролевецькому, Тростянецькому, Недригалівському, Ямпільському районах та у м. Суми.

Велика кількість нещеплених проти сказу тварин створює умови для перевитрат державних коштів та коштів місцевих бюжетів на придбання антирабічної вакцини для людей. Протягом останніх 7-и років антирабічна постконтактна профілактика була призначена 2620 особам, що у грошовому еквіваленті становить більше 10 млн. грн. (з врахуванням вартості курсу щеплень станом на 2022 рік).

Відсоток осіб, яким були призначені антирабічні щеплення, становив у 2022 р. 20,52% від загальної кількості осіб, що звернулись за антирабічною допомогою; він незначно знизився в порівнянні з попереднім роком, проте залишається одним з найвищих в Україні, що слід розглядати як індикатор епідемічного неблагополуччя в області. Привертає увагу значна кількість постраждалих осіб, що самовільно перервали  курс постконтактної антирабічної профілактики або взагалі відмовились від неї, що є результатом необізнаності населення щодо можливих наслідків цього; у 2022 р. цей показник становив 19,6% від тих, кому були призначені щеплення, і був одним з найвищих в Україні.

Важливий внесок у формування ризиків сказу серед населення і тварин створює відсутність на територіях населених пунктів майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин, створення і облаштування яких регламентується статтею 30 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» № 2807-IV від 6.09.2005 р. (зі змінами від 17.05.2012 р.).

Отже, чинниками можливого ускладнення епідемічної ситуації зі сказу в Сумській області є:

  • існування високих, дуже високих і навіть екстремальних ризиків інфікування людей на сказ (з врахуванням смертельної небезпеки) в області;
  • 16-и кратне переважання  ризику інфікування на сказ від диких тварин у порівнянні з ризиком інфікування від інших тварин; існування дуже тісного кореляційного взаємозв’язку  між цими ризиками;
  • більш висока небезпека котів як потенційних джерел інфекції у населених пунктах в порівнянні з собаками;
  • високі рівні ризику зараження на сказ від безпритульних та домашніх тварин;
  • значна кількість нещеплених проти сказу тварин, що сприяє циркуляції  серед них збудника сказу;
  • велика кількість випадків відмовлення або самовільного переривання курсу постконтактної антирабічної профілактики;
  • відсутність в населених пунктах зон вигулу домашніх тварин.
 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь